Про що співають великодні дзвони?

Здавна перший день Пасхи у народі зветься Великоднем, а увесь Пасхальний тиждень - Світлим. Існувало навіть повір'я, що цей тиждень – ніби один день, бо коли Христос воскрес, то сонце, не заходячи, стояло на небі сім днів.

То чим особливий пасхальний тиждень?

Впродовж тижня у церкві урочисто та радісно: читання нема - тільки спів. Увесь час відкриті Царські ворота на знак того, що Спаситель своїм воскресінням відкрив для нас рай. Також тільки протягом цих семи днів у дзвони можна дзвонити усім, хто забажає.

Нестор Мизак

доктор історичних наук, доцент кафедри культурології, релігієзнавства та теології ЧНУ ім. Юрія Федьковича

Столиця Буковини справедливо вважається перлиною архітектури. Близько 30 споруд в історичній частині міста - сакрального значення. Будівництво культових пам'яток Чернівців втілило в собі кращі традиції зодчества минулих поколінь.

Миколаївська дерев'яна церква – один з найстародавніших зразків школи народного зодчества. Побудована у Чернівцях в 1607 році в буковинському («хатньому») стилі. Оскільки дерев'яна церква Святого Миколая – це однорівнева споруда без купола, то поблизу храму є мурована дзвіниця на три дзвони, побудована уже в 19 столітті. До цього вона була дерев'яна.

Кафедральний собор Святого Духа споруджений 1864 року у стилі італійського Ренесансу. Храм вражає своєю величною красою. Домінантою ознакою архітектурної композиції собору є монументальний купол заввишки
46 м. Крім нього церкву увінчують ще два куполи, а також дві вежі-дзвіниці вгорі з боків фасаду.

Миколаївський кафедральний собор уособлює на Буковині православну румунську національну традицію. Він був побудований у 1939 році. На зв'язок із румунською культовою архітектурою вказують оригінальні «кручені» бані церкви, з яких лунає спів дзвонів.

Костел Серце Ісуса. Потреба у будівництві храму визріла серед чернівецьких римо-католиків ще у середині XIX ст. Проте лише у 1894 році, завдяки клопотанню місіонерів ордену єзуїтів, було зведено монастирський комплекс із стильним костелом, який освятили на честь Пресвятого Серця Господа Ісуса. Проект храму розробив професор Йозеф Ляйцнер – директор Чернівецької школи ремесел. Костел був побудований на зразок кращих готичних храмів Центрально-Східної Європи: мав стрункі неоготичні форми, витончений інтер'єр, різнобарвні вітражі.

Семінарська церква Трьох Святителів. Церква разом із семінарським корпусом входять до складу архітектурного ансамблю колишньої Резиденції православних митрополитів Буковини. Перший камінь у фундамент храму заклав владика Євген Гакман у квітні 1867 році. Над його інтер'єром працювало кілька фахівців високого рівня. Церкву розписував маляр-професор із Відня Карл Йобст. Його пензлю належать темперні розписи з біблійними сюжетами. Завдяки чудовій акустиці до храму залюбки приходили послухати службу чернівецькі шанувальники церковного співу.

Вірменська церква.
Будівництво церкви розпочалось у 1869 році в історичному вірменському кварталі, а 9 жовтня 1875 року творіння геніального Главки було урочисто освячене на честь Святих Апостолів Петра і Павла.
В архітектурній композиції Вірменської церкви Йозеф Главка оригінально поєднав елементи романського, візантійського й готичного стилів. Сьогодні у колишній церкві знаходиться органний зал Чернівецької обласної філармонії.

Перші звістки про дзвони як явище суто церковне походять з Італії. За єпископства Паулінія у ІV ст. їх відлили для храму міста Нола. Невеликі за розміром довгий час називали «нолами», а більші - «кампанами» - від округи Кампанія, де розташоване місто Нола. Існує переказ, що взірцем для форми дзвона майстри взяли польову квітку - дзвіночок.

Нестор Мизак

доктор історичних наук, доцент кафедри культурології, релігієзнавства та теології ЧНУ ім. Юрія Федьковича

В Україну дзвони було запозичені з країн Західної Європи, найімовірніше - з Німеччини. Свідченням цього є найдавніша їх назва - «колокол», що походить від німецького «Die Glocke».

Перші писемні згадки про наявність дзвонів у храмах України знаходимо вже 988 року. Та на Волині вони були в церквах ще до хрещення України Володимиром Великим.

Для чого були потрібні дзвони взагалі?

Насамперед, сповіщати людей про початок богослужінь, радісних чи сумних подій. До їх появи це робили за допомогою «била» або «клепала». Дзвони також були військовими трофеями у Першу і Другу світові війні.

Нестор Мизак

доктор історичних наук, доцент кафедри культурології, релігієзнавства та теології ЧНУ ім. Юрія Федьковича

Існує ціле мистецтво дзвонарства. Так, наприклад, поодинокі удари є орієнтиром для людини, що заблукала; частими ударами сповіщали про стихійні лиха, війну; трикратні урочисті звуки дзвонів – це ознака перемоги. Сумують дзвони за душею померлого. А ось дзвін в усі дзвони називають найвеличнішим – красним.

Церковного дзвону, кажуть, боїться нечиста сила. Боялись і більшовики-комуністи. Після Жовтневої революції їх скидали із дзвіниць, сплавлювали, продавали, знищували. Люди, аби вберегти від нехристів та загарбників, закопували дзвони у землю.

Нестор Мизак

доктор історичних наук, доцент кафедри культурології, релігієзнавства та теології ЧНУ ім. Юрія Федьковича

Мелодія церковного дзвону має ще й цілющі властивості, бо лікує душу й тіло та освячує повітря. У Середньовіччі мешканці кількох міст таким чином врятувалися від епідемії чуми. У наш час вчені провели дослідження і з'ясували причину цього явища. Виявляється, вібрації звуку церковних дзвонів чинять руйнівну дію на хвороботворні бактерії.

Особливістю великодніх дзвонів є не їхня тональність, і навіть не ритм. Основним є те, що вони сповіщають: прийшло свято Воскресіння! Того дня усі охочі можуть подзвонити у дзвони та поділитись з усіма своєю радістю, добром, теплом. Бо й справді: слухаєш, як лунають дзвони, і на душі стає лагідно й затишно, з кожним звуком прокидається любов до ближнього, до природи.

Тож і лунають великодні дзвони цілісінький тиждень, а люди радіють та бажають добра одне одному.

"Нехай усі, хто чує голос його, чи вдень, чи вночі, славлять ім'я Святе Твоє".